1. Словник української мови у 20 томах

мандрика

МАНДРИ́КА, и, ж.

Виріб із сиру та тіста, що має форму коржика; різновид сирника.

Підвечіркуючи, панич убрав аж п'ять мандрик та горщечок масляків (Г. Квітка-Основ'яненко);

– Недовго їй кувати. До Петрівки, а тоді вдавиться зозуля мандрикою з сиру (О. Донченко);

Скоро Петра і Павла. Тоді зозулька змовкне. Народ каже: “Удавилася мандриками” (пампушками, що їх випікають на це свято) (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мандрика — мандри́ка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. мандрика — -и, ж. Виріб із сиру й тіста, що має форму коржика; вид сирника. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мандрика — СИ́РНИК, МАНДРИ́КА (виріб із сиру та тіста, що має форму коржика). Словник синонімів української мови
  4. мандрика — МАНДРИ́КА, и, ж. Виріб із сиру та тіста, що має форму коржика; вид сирника. Підвечіркуючи, панич убрав аж п’ять мандрик та горщечок масляків (Кв.-Осн., II, 1956, 195); — Недовго їй кувати. До петрівки, а тоді вдавиться зозуля мандрикою з сиру (Донч. Словник української мови в 11 томах