мандрованець

МАНДРО́ВАНЕЦЬ, нця, ч., заст.

Мандрівник.

– Я мандрованець, який пішов у світ для того, щоб пізнати життя (Валерій Шевчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me