манелі
МАНЕ́ЛІ, ів, мн., зах.
1. Речі (див. річ¹ 1).
– Я поможу вам занести ваші манелі до воза, штурман (О. Лисяк);
Гості не дали себе довго просити і, поскидавши свої запилюжені манелі, з радістю плюснулися у воду (Ю. Винничук).
2. Дрібниці (див. дрібни́ця 2).
Чудернацьке слово манелі швидше за все зустрінеться вам раптово, зовсім несподівано. Отак ідете собі, аж раптом... вони... Такі милі жіночому серцю дрібнички – сережечки, браслетики, хустинки, обідочки, торбинки, люстерка, стрічечки... (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- манелі — мане́лі знев. 1. = мана́тки (м, ср, ст): Забрав манелі, сказав: “Ангеле, не хочеш сі грати, то нє” (із пісні); Ого, “старий” кличе, – сказав Ясьо, підриваючися з місця і збираючи свої “манелі”. Лексикон львівський: поважно і на жарт