манелі

мане́лі знев. 1. = мана́тки (м, ср, ст): Забрав манелі, сказав: “Ангеле, не хочеш сі грати, то нє” (із пісні); Ого, “старий” кличе, – сказав Ясьо, підриваючися з місця і збираючи свої “манелі”. – Пізніше “побалікаємо”, а тепер будь здоров (Загачевський)

пакува́ти мане́лі = пакува́ти мана́тки

2. білизна (ср, ст)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. манелі — МАНЕ́ЛІ, ів, мн., зах. 1. Речі (див. річ¹ 1). – Я поможу вам занести ваші манелі до воза, штурман (О. Лисяк); Гості не дали себе довго просити і, поскидавши свої запилюжені манелі, з радістю плюснулися у воду (Ю. Винничук). 2. Дрібниці (див. дрібни́ця 2). Словник української мови у 20 томах