манесенький
МАНЕ́СЕНЬКИЙ, а, е, розм.
Те саме, що мале́сенький.
Це була манесенька на зріст, тоненька, голубоока, з шапкою густих русявих кучерів на круглій голівці дівчинка (Л. Яновська);
Із манесеньких круглих шибочок напливало блакитне ранкове світло (Ю. Логвин);
– Манесеньку казочку! Про козу-дерезу! – Ого, ще й про козу-дерезу! Чого схотiв! (В. Винниченко);
Діти манесенькі кричали їй услід: – Бувай здорова! (Марко Вовчок).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- манесенький — див. малий Словник синонімів Вусика
- манесенький — -а, -е, розм. Те саме, що малесенький. Великий тлумачний словник сучасної мови
- манесенький — МАНЕ́СЕНЬКИЙ, а, е, розм. Те саме, що малесенький. Це була манесенька на зріст, тоненька, голубоока, з шапкою густих русявих кучерів на круглій голівці дівчинка (Любов Яновська, I, 1959, 322); Діти манесенькі кричали їй услід: «Бувай здорова!» (Марко Вовчок, I, 1955, 178). Словник української мови в 11 томах