мантелепа

МАНТЕЛЕ́ПА і МАНТИЛЕ́ПА, и, ж., зах.

Неохайна жінка.

Хiба можна знайти щось у тому безладi, серед записникiв, квитанцiй, ключiв .. флешок, розiрваної пачки жуйок (розсипала, мантелепа!), нерозкритої упаковки колготок... (Г. Вдовиченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мантелепа — мантеле́па → манталепа Лексикон львівський: поважно і на жарт
  2. мантелепа — И, ж. Дурненька дівчина. От мантелепа (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
  3. мантелепа — (-и) ж., жрм; зах. Дівчина Господи, через цю мантелепу зовсім втрачаю голову! (А. Дністровий, Місто уповільненої дії). Словник жарґонної лексики української мови