манти

МАНТИ, ів, мн.

Традиційна м'ясна страва східних народів, що нагадує пельмені.

Горішки! Гарячі домашні манти! – почулося здалеку. Я розплющила очі. Берегом ішла смаглява жінка з плетеним кошиком (І. Роздобудько);

З бездріжджового тіста готують пельмені, манти, вареники, млинчики та ін. (з навч. літ.);

Вдома для всіх моя дружина ліпить манти на корейський кшталт (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. манти — Ряд скатів, заселяють води тропічних м.; найкраще вивчений морський диявол: ширина бл. 7 м, маса бл. 1500 кг; хижак; живе у верхніх шарах води; часом вистрибує високо над водою; об'єкт спортивного полювання. Універсальний словник-енциклопедія