манти
МАНТИ, ів, мн.
Традиційна м'ясна страва східних народів, що нагадує пельмені.
Горішки! Гарячі домашні манти! – почулося здалеку. Я розплющила очі. Берегом ішла смаглява жінка з плетеним кошиком (І. Роздобудько);
З бездріжджового тіста готують пельмені, манти, вареники, млинчики та ін. (з навч. літ.);
Вдома для всіх моя дружина ліпить манти на корейський кшталт (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- манти — Ряд скатів, заселяють води тропічних м.; найкраще вивчений морський диявол: ширина бл. 7 м, маса бл. 1500 кг; хижак; живе у верхніх шарах води; часом вистрибує високо над водою; об'єкт спортивного полювання. Універсальний словник-енциклопедія