мануальник
МАНУА́ЛЬНИК, а, ч., розм.
Лікар, який застосовує мануальну терапію; мануальний терапевт.
Обіцяв мануальник хворій, що за кілька сеансів лікування і нога слухатиметься, і ніхто не сумнівається, що таки буде вона ходити (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мануальник — мануа́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови