мануальник

мануа́льник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мануальник — МАНУА́ЛЬНИК, а, ч., розм. Лікар, який застосовує мануальну терапію; мануальний терапевт. Обіцяв мануальник хворій, що за кілька сеансів лікування і нога слухатиметься, і ніхто не сумнівається, що таки буде вона ходити (з газ.). Словник української мови у 20 томах