маніпуляція

МАНІПУЛЯ́ЦІЯ, ї, ж.

1. Виконувана руками складна дія, що звичайно вимагає вправності, вміння тощо.

Якийсь чоловік сперся од вулиці на тин і з цікавістю стежив за маніпуляціями Раїсиними (М. Коцюбинський);

За двадцять хвилин товаришка сестриця .. промила Хоменкову виразку, проробила всі маніпуляції, тобто чимось помазала, присипала і перев'язала (М. Трублаїні).

2. перен., розм., рідко. Те саме, що махіна́ція; шахрайство (у 1 знач.).

Біржовими маніпуляціями Вітте збив собі солідний капітал і прагнув пустити його в діло (Ф. Бурлака).

3. Дія за знач. маніпулюва́ти 2.

Якщо дійсний час неможливо змінити, то час екранний підлягає великій маніпуляції (із журн.);

Генетичні маніпуляції.

(1) Маніпуляція свідомістю – дії, вплив і т. ін. на кого-, що-небудь з метою примусити прийняти нав'язану думку, точку зору.

Маніпуляції свідомістю викликають новий виток особистісної орієнтації, здатної раціонально осмислювати буття (з наук. літ.);

Маніпуляція свідомістю є характерною рисою і засобом існування тоталітарного суспільства (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. маніпуляція — маніпуля́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. маніпуляція — Процедура, операція; (шахрайська) МАХІНАЦІЯ. Словник синонімів Караванського
  3. маніпуляція — [ман'іпул’ац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  4. маніпуляція — -ї, ж. 1》 Виконувана руками складна дія, що зазвичай вимагає вправності, вміння тощо. 2》 Рухи руки чи обох рук для виконання певного завдання. 3》 перен., розм. Те саме, що махінація; шахрайство. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. маніпуляція — маніпуля́ція (франц. manipulation) 1. Рухи руки чи обох рук для виконання певного завдання (напр., у роботі телеграфним ключем). 2. Будь-яка складна дія. 3. Переносно – шахрайська витівка. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. маніпуляція — Маніпуля́ція, -ції, -цією; -ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. маніпуляція — МАНІПУЛЯ́ЦІЯ, ї, ж. 1. Виконувана руками складна дія, що звичайно вимагає вправності, вміння тощо. Якийсь чоловік сперся од вулиці на тин і з цікавістю стежив за маніпуляціями Раїсиними (Коцюб., І, 1955, 309); За двадцять хвилин товаришка сестриця.. Словник української мови в 11 томах
  8. маніпуляція — рос. манипуляция незаконна операція купівлі-продажу цінних паперів з метою підвищення або зниження ціни, щоб спонукати інших до купівлі або продажу. Eкономічна енциклопедія