маніпуляція
МАНІПУЛЯ́ЦІЯ, ї, ж.
1. Виконувана руками складна дія, що звичайно вимагає вправності, вміння тощо.
Якийсь чоловік сперся од вулиці на тин і з цікавістю стежив за маніпуляціями Раїсиними (Коцюб., І, 1955, 309);
За двадцять хвилин товаришка сестриця.. промила Хоменкову виразку, проробила всі маніпуляції, тобто чимось помазала, присипала і перев’язала (Трубл., І, 1955, 63).
2. перен., розм., рідко. Те саме, що махіна́ція; шахрайство.
Біржовими маніпуляціями Вітте збив собі солідний капітал і прагнув пустити його в діло (Бурл., Напередодні, 1956, 162).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- маніпуляція — маніпуля́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- маніпуляція — Процедура, операція; (шахрайська) МАХІНАЦІЯ. Словник синонімів Караванського
- маніпуляція — [ман'іпул’ац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
- маніпуляція — -ї, ж. 1》 Виконувана руками складна дія, що зазвичай вимагає вправності, вміння тощо. 2》 Рухи руки чи обох рук для виконання певного завдання. 3》 перен., розм. Те саме, що махінація; шахрайство. Великий тлумачний словник сучасної мови
- маніпуляція — МАНІПУЛЯ́ЦІЯ, ї, ж. 1. Виконувана руками складна дія, що звичайно вимагає вправності, вміння тощо. Якийсь чоловік сперся од вулиці на тин і з цікавістю стежив за маніпуляціями Раїсиними (М. Коцюбинський); За двадцять хвилин товаришка сестриця .. Словник української мови у 20 томах
- маніпуляція — маніпуля́ція (франц. manipulation) 1. Рухи руки чи обох рук для виконання певного завдання (напр., у роботі телеграфним ключем). 2. Будь-яка складна дія. 3. Переносно – шахрайська витівка. Словник іншомовних слів Мельничука
- маніпуляція — Маніпуля́ція, -ції, -цією; -ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- маніпуляція — рос. манипуляция незаконна операція купівлі-продажу цінних паперів з метою підвищення або зниження ціни, щоб спонукати інших до купівлі або продажу. Eкономічна енциклопедія