маргінальність
МАРГІНА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж.
Властивість і стан за знач. маргіна́льний 2.
Маргінальність – це пограничний стан індивіда або соціальної групи щодо суспільства чи певної суспільної верстви (з наук.-попул. літ.);
Українська нація довго жила відчуттям своєї історичної маргінальності (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- маргінальність — маргіна́льність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- маргінальність — 1. Проміжковість, граничне становище індивіда або групи. 2. За Р.Е.Парком – становище індивіда або груп, які займають граничне положення у верстві, класі, суспільстві, а тому не повністю включені в дане сусп. утворення. англ. marginality; нім. Словник із соціальної роботи
- маргінальність — (від лат. побічний) характеристика соціальних явищ, які виникають у результаті розширення нормативно — ціннісних систем, найчастіше з маргінальністю пов'язують порушення соціальної регуляції поведінки, а також викликані ними прояви асоціальності та негативні психічні стани Словник іншомовних соціокультурних термінів
- маргінальність — -ності, ж. Стан і поведінкові особливості особистості, яка знаходиться у проміжному положенні між якими-небудь соціальними групами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- маргінальність — МАРГІНАЛЬНІСТЬ (від лат. margo — межа, границя) — поняття, яке застосовується для позначення пограничності, периферійності, невизначеності становища людини щодо будь-яких соціальних груп (національних, класових, культурних). Філософський енциклопедичний словник