марець
МА́РЕЦЬ, рця, ч., заст.
Березень.
Як настане марець, так замерзне під тином старець (Номис);
Був ранок 9 марця. Сонце пишно зiйшло i осяяло усю хатину (І. Нечуй-Левицький);
я було на кота насварилася. Старий волоцюга, шерсть вилазить, а марець прийде – спасу нема од того нявкоту (В. Лис);
* У порівн. – Твоя правда. – Не моя, а твоя, – відрізав чоловік-олень, настрій якого мінявся, як погода в марці (Г. Пагутяк).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- марець — ма́рець іменник чоловічого роду березень рідко Орфографічний словник української мови
- марець — -рця, ч., заст. Березень. Великий тлумачний словник сучасної мови
- марець — ма́рець березень (ст) ◊ як ма́рець про непостійну, ненадійну людину (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- марець — На марець виставлю палець. У березні буде тепло і рукавиць мені не треба буде. Марець—березень, третій місяць. Прийде марець, то умре не один старець. У березні зміна пори року, тим то багато старих людей умирає. Приповідки або українсько-народня філософія
- марець — БЕ́РЕЗЕНЬ (третій календарний місяць року), БЕРЕЗІ́ЛЬ (БЕРЕЗО́ЛЬ) заст., МА́РЕЦЬ заст. Був початок березня, удень пригрівало сонце, на вулицях вилискувала грязюка, а вночі підмерзало (О. Словник синонімів української мови
- марець — Ма́рець, -рця, -рцеві, у -рці (старе), тепер бе́резень, -резня Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- марець — МА́РЕЦЬ, рця, ч., заст. Березень. Як настане марець, так замерзне під тином старець (Номис, 1864, № 413); На Поділлю іноді бува дуже рання весна, хоч марець свого ніколи не дарує (Свидн., Люборацькі, 1955, 66). Словник української мови в 11 томах
- марець — Марець, -рця м. Мартъ (мѣсяцъ). В марець ще змерзне старець. Ном. стр. 282, №413. Словник української мови Грінченка