1. Приповідки або українсько-народня філософія

марець

На марець виставлю палець.

У березні буде тепло і рукавиць мені не треба буде. Марець—березень, третій місяць.

Прийде марець, то умре не один старець.

У березні зміна пори року, тим то багато старих людей умирає.

Сухий марець, мокрий май, буде жито як Дунай.

Господарське вороження урожаю. Дунай—велика ріца в Европі, що впадає до Чорного Моря.

Буває март за всіх варт.

Часом в березні буває дуже холодно.

Як прийде марець, то замерзне старець.

Старші люди мерзнуть в холодну пору року.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. марець — ма́рець іменник чоловічого роду березень рідко Орфографічний словник української мови
  2. марець — -рця, ч., заст. Березень. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. марець — МА́РЕЦЬ, рця, ч., заст. Березень. Як настане марець, так замерзне під тином старець (Номис); Був ранок 9 марця. Сонце пишно зiйшло i осяяло усю хатину (І. Нечуй-Левицький); я було на кота насварилася. Словник української мови у 20 томах
  4. марець — ма́рець березень (ст) ◊ як ма́рець про непостійну, ненадійну людину (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. марець — БЕ́РЕЗЕНЬ (третій календарний місяць року), БЕРЕЗІ́ЛЬ (БЕРЕЗО́ЛЬ) заст., МА́РЕЦЬ заст. Був початок березня, удень пригрівало сонце, на вулицях вилискувала грязюка, а вночі підмерзало (О. Словник синонімів української мови
  6. марець — Ма́рець, -рця, -рцеві, у -рці (старе), тепер бе́резень, -резня Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. марець — МА́РЕЦЬ, рця, ч., заст. Березень. Як настане марець, так замерзне під тином старець (Номис, 1864, № 413); На Поділлю іноді бува дуже рання весна, хоч марець свого ніколи не дарує (Свидн., Люборацькі, 1955, 66). Словник української мови в 11 томах
  8. марець — Марець, -рця м. Мартъ (мѣсяцъ). В марець ще змерзне старець. Ном. стр. 282, №413. Словник української мови Грінченка