1. Словник української мови у 20 томах

маринізм

МАРИНІ́ЗМ, у, ч.

1. Агресивна політика держави, спрямована на досягнення панування на морі.

Маринізм здійснюється шляхом збільшення морських озброєнь, спорудження військово-морських баз (з навч. літ.).

2. Те саме, що марині́стика.

Предметом зображення маринізму є морська стихія, її стан (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. маринізм — марині́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. маринізм — -у, ч. Прагнення держави до панування на морі шляхом збільшення морських озброєнь, спорудження військово-морських баз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. маринізм — марині́зм (від лат. marinus – морський) прагнення імперіалістичної держави до панування на морі, що здійснюється шляхом збільшення морських озброєнь, спорудження військово-морських баз. Один з проявів мілітаризму. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. маринізм — Марині́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. маринізм — МАРИНІ́ЗМ, у, ч. Агресивна політика імперіалістичних держав, спрямована на досягнення переваги на морі. Словник української мови в 11 томах