мариніст
МАРИНІ́СТ, а, ч.
Художник, що малює марини.
Серед величезної кількості культурних закладів нашої країни особливе місце посідає картинна галерея імені І. К. Айвазовського, заснована великим мариністом у себе на батьківщині – в м. Феодосії у 1880 році (О. Довженко);
Автор дуже переконливо пояснює, чому письменник-мариніст має вживати в тексті специфічні морські терміни, а не обмежуватися описовими конструкціями (А. Санченко);
Митці, які хотіли показати морський бій, поєднували в собі одночасно баталіста і мариніста (з наук. літ.);
// Письменник, що описує море.
М. Коцюбинський – фактично перший в українській літературі художник слова – мариніст (з наук. літ.);
До видатних мариністів належить Леся Українка. Серед усього розмаїття тем поетеси особливе місце займають мариністичні мотиви (з навч. літ.).
Значення в інших словниках
- мариніст — марині́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- мариніст — -а, ч. Художник, що малює марини. || Письменник, що описує море. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мариніст — марині́ст (італ. marinista, від mare – море) художник, для творчості якого характерне зображення морських краєвидів. Словник іншомовних слів Мельничука
- мариніст — Марині́ст, -та; -ні́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- мариніст — МАРИНІ́СТ, а, ч. Художник, що малює марини. Серед величезної кількості культурних закладів нашої країни особливе місце посідає картинна галерея імені І. К. Айвазовського, заснована великим мариністом у себе на батьківщині —... Словник української мови в 11 томах