маркграфиня
МАРКГРАФИ́НЯ, і, ж., іст.
Дружина або дочка маркграфа.
З Кракова Бона листувалася з найелегантнішою жінкою Італії маркграфинею Мантуанською Ізабеллою д'Есте, котра присилала їй італійські вірші, описи найновіших танців, фасонів одягу, а також косметику, яку виготовляли її придворні майстри (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- маркграфиня — маркграфи́ня іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- маркграфиня — -і, ж., іст. Дружина або дочка маркграфа. Великий тлумачний словник сучасної мови
- маркграфиня — МАРКГРАФИ́НЯ, і, ж., іст. Дружина або дочка маркграфа. Словник української мови в 11 томах