марлевий
МА́РЛЕВИЙ, а, е.
Прикм. до ма́рля.
Марлева тканина;
// Зробл., пошитий із марлі.
На вікнах висіли марлеві занавіски (Григорій Тютюнник);
Біля вікна, запнутого марлевою завіскою, зеленкувато відсвічував акваріум з рибками (М. Дашкієв);
Всюди валялись мотки колючого дроту і закривавлені смужки марлевих бинтів та вата (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека);
* У порівн. Усе, що відбувалось тепер навколо, було ніби завішане густою марлевою сіткою (Б. Антоненко-Давидович).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- марлевий — ма́рлевий прикметник Орфографічний словник української мови
- марлевий — -а, -е. Прикм. до марля. Марлева тканина. || Зробл., пошитий із марлі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- марлевий — МА́РЛЕВИЙ, а, е. Прикм. до ма́рля. Марлева тканина; // Зробл., пошитий із марлі. На вікнах висіли марлеві занавіски (Тют., Вир, 1964, 37); Марлева пов’язка; *У порівн. Крізь прозорі, мовби марлеві, сувої хмарок пробивалася барвінкова голубінь неба (Грим., Незакінч. роман, 1962, 94). Словник української мови в 11 томах