1. Словник української мови в 11 томах

марлевий

МА́РЛЕВИЙ, а, е. Прикм. до ма́рля.

Марлева тканина;

// Зробл., пошитий із марлі.

На вікнах висіли марлеві занавіски (Тют., Вир, 1964, 37);

Марлева пов’язка; *У порівн. Крізь прозорі, мовби марлеві, сувої хмарок пробивалася барвінкова голубінь неба (Грим., Незакінч. роман, 1962, 94).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. марлевий — ма́рлевий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. марлевий — -а, -е. Прикм. до марля. Марлева тканина. || Зробл., пошитий із марлі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. марлевий — МА́РЛЕВИЙ, а, е. Прикм. до ма́рля. Марлева тканина; // Зробл., пошитий із марлі. На вікнах висіли марлеві занавіски (Григорій Тютюнник); Біля вікна, запнутого марлевою завіскою, зеленкувато відсвічував акваріум з рибками (М. Словник української мови у 20 томах