1. Словник української мови у 20 томах

марновір

МАРНОВІ́Р, а, ч.

Забобонний чоловік.

Марновір сумує, якщо хтось на південь, а не на схід з ним молиться (Г. Сковорода).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. марновір — марнові́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. марновір — -а, ч. Забобонний чоловік. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. марновір — МАРНОВІ́Р, а, ч. Забобонний чоловік. Словник української мови в 11 томах