марновірка
МАРНОВІ́РКА, и, ж.
Жін. до марнові́р.
– Я в думках благатиму, щоб куля минала його... Це вже я стаю марновіркою? (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- марновірка — марнові́рка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- марновірка — -и. Жін. до марновір і марновірець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- марновірка — МАРНОВІ́РКА, и, ж. Жін. до марнові́р. Словник української мови в 11 томах