марнотратити

МАРНОТРА́ТИТИ, а́чу, а́тиш, недок., що і без дод.

Нерозумно, без потреби витрачати гроші, майно тощо.

Самі володарі й не заглядали в свої маєтності, а марнотратили життя то в Варшаві, то в Кракові, а то й за кордоном, доручаючи управління маєтками губернаторам, уповноважуючи їх необмеженою владою для визиску більших прибутків (М. Старицький);

Розгнузданість, захланність і гордість, що йшли з багатств, опанували молодь: почали дерти, марнотратити, власне майно легковажити, чужого шукати (І. Крип'якевич);

Селяни скаржилися на високі податки, але водночас в корчмах марнотратили свої скромні доходи і заробітки (з рел.-церк. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. марнотратити — марнотра́тити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. марнотратити — (гроші) тринькати, розтринькувати, циндрити, проциндрювати' (майно — ще) марнувати, гайнувати, переводити, пускати за вітром. Словник синонімів Караванського
  3. марнотратити — Базарити, витрачати, витрачатися, втелющувати (гроші), вхайдакувати (кошти), вхойдорювати, гайнувати, гробити (здоров'я), загирювати, здармовувати, змарновувати, марнотравити, марнувати, мотати, пробазарювати, прогайдовувати, прогайновувати... Словник синонімів Вусика
  4. марнотратити — -ачу, -атиш, недок., перех. і без додатка. Нерозумно, без потреби витрачати гроші, майно тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. марнотратити — ВИТРАЧА́ТИ (нерозважливо, марно використовувати що-небудь для чогось), ТРА́ТИТИ, РОЗТРА́ЧУВАТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, МАРНУВА́ТИ, МАРНОТРА́ТИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ, ГАЙНУВА́ТИ, ГУБИ́ТИ, РОЗТРАЧА́ТИ рідко, ВИКИДА́ТИ розм., РОЗТРИ́НЬКУВАТИ розм., ТРИ́НЬКАТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. марнотратити — МАРНОТРА́ТИТИ, а́чу, а́тиш, недок., перех. і без додатка. Нерозумно, без потреби витрачати гроші, майно тощо. Словник української мови в 11 томах
  7. марнотратити — Марнотра́тити, -чу, -тиш гл. = марнотравити. Словник української мови Грінченка