марнотратець
МАРНОТРА́ТЕЦЬ, тця, ч.
Те саме, що марнотра́тник.
Її чоловік був пияк і марнотратець (О. Кобилянська);
* Образно. Рідний син, марнотратець молодості своєї і талантів, розтринькувач щирого золота, він і вухом не вів (І. Волошин);
Відповідаючи на запитання, чому гнівні, черевоугодники, любострасники, скнари і марнотратці караються не на споді ями, Віргілій пояснює, що вони менше винні, ніж насильники і обманщики (Є. Дроб'язко, пер. з тв. Данте);
[Шейлок:] Запросили Напевне не з любви, а для підхлібства. То я піду з ненависті, щоб їсти На кошт християнина-марнотратця (І. Франко, пер. з тв. В. Шекспіра).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- марнотратець — марнотра́тець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- марнотратець — див. марнотратник; недбайливий Словник синонімів Вусика
- марнотратець — -тця, ч. Те саме, що марнотратник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- марнотратець — МАРНОТРА́ТНИК (той, хто нерозумно, без потреби витрачає гроші, майно тощо), МАРНОТРА́Т, МАРНОТРА́ТЕЦЬ, РОЗТРИ́НЬКУВАЧ розм. — Молодим парубком ти був п'яниця, забіяка і марнотратник (І. Франко); Ані копійки без пуття! Не марнотрат я, не пияка (О. Словник синонімів української мови
- марнотратець — МАРНОТРА́ТЕЦЬ, тця, ч. Те саме, що марнотра́тник. Її чоловік був пияк і марнотратець (Коб., II, 1956, 89); *Образно. Рідний син, марнотратець молодості своєї і талантів, розтринькувач щирого золота, він і вухом не вів (Вол., Місячне срібло, 1961, 83). Словник української мови в 11 томах