1. Словник української мови у 20 томах

марнотратний

МАРНОТРА́ТНИЙ, а, е.

Який нерозумно, без потреби витрачає гроші, майно тощо.

Батько не мав відки їх [борги] заплатити, і його засадили в довгову [боргову] тюрму. Аж тоді отямився марнотратний син, жаль йому стало батька (І. Франко);

Самолюбство заважало йому розповісти цим жовторотим, що сувора природа його батьківщини не дозволяє бути марнотратним (І. Багмут);

Жінки, думав я блаженно, все-таки істоти іншої породи .. Часом не легко їх задовольнити, вони бувають марнотратні й вередливі, а коли вдасться, залюбки вилізуть чоловікові на шию (Валерій Шевчук);

Вона часто йшла на жертви, відмовляючись від якихось своїх планів, .. але просидіти весь вечір у будинку видавалося їй тепер неможливо марнотратним (Ю. Іздрик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. марнотратний — марнотра́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. марнотратний — -а, -е. Який нерозумно, без потреби витрачає гроші, майно тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. марнотратний — МАРНОТРА́ТНИЙ, а, е. Який нерозумно, без потреби витрачає гроші, майно тощо. Батько не мав відки їх [борги] заплатити, і його засадили в довгову [боргову] тюрму. Аж тоді отямився марнотратний син, жаль йому стало батька (Фр. Словник української мови в 11 томах
  4. марнотратний — Марнотратний, -а, -е Расточительный. Словник української мови Грінченка