мартенник

МАРТЕ́ННИК, а, ч.

Робітник мартенівського цеху.

Нам його [меча] відправляли здаля працьовиті і чесні британці: і старий мовчазний хлібороб, і гірник, .. і мартенник (М. Упеник);

Спецодяг сталеварів, мартенників покривають міцним шаром фольги (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мартенник — марте́нник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. мартенник — -а, ч. Робітник мартенівського цеху. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мартенник — МАРТЕ́ННИК, а, ч. Робітник мартенівського цеху. Нам його [меча] відправляли здаля працьовиті і чесні британці: і старий мовчазний хлібороб, і гірник,.. і мартенник (Уп., Вірші.., 1957, 104). Словник української мови в 11 томах