мартен
МАРТЕ́Н, ч., мет.
1. род. а. Те саме, що Марте́нівська піч (див. піч).
Домна дає чавун. Чавун іде в мартенівські печі. Мартени дають сталь (Остап Вишня);
Вогонь і дим пеклом зриваються із домен та мартенів і могутньою хмарою висять над гамарнею (Б. Антоненко-Давидович);
Біле полум'я в мартені знову загуло на повну силу (В. Собко);
Якими надстійкими матеріалами викладено мартени, де бурхає розплавлена сталь? (М. Дашкієв);
* У порівн. Кран витягав з печі, подібної до мартену, великий горщик з вогняною масою скла (Д. Бузько).
2. род. у. Те саме, що Марте́нівська сталь (див. сталь¹).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мартен — марте́н 1 іменник чоловічого роду піч марте́н 2 іменник чоловічого роду сталь Орфографічний словник української мови
- мартен — ч., мет. 1》 род. -а. Те саме, що Мартенівська піч (див. мартенівський). 2》 род. -у. Те саме, що Мартенівська сталь (див. мартенівський). Великий тлумачний словник сучасної мови
- мартен — (-а) ч.; нарк. Випарювання рідини. ПСУМС, 43. Словник жарґонної лексики української мови
- мартен — марте́н полуменева піч, де чавун і сталевий брухт переплавляють на сталь. Від прізвища французького металурга П. Мартена. Словник іншомовних слів Мельничука
- Мартен — (Martin) Франк, 1890-1974, швейцарський композитор; додекафоніст; у творчості елементи неоромантизму та імпресіонізму; ораторія (Голгофа), опери (Буря), концерти, твори для оркестру, камерні твори. Універсальний словник-енциклопедія
- мартен — МАРТЕ́Н, ч., мет. 1. род. а. Те саме, що Марте́нівська піч ( див. марте́нівський). Домна дає чавун. Чавун іде в мартенівські печі. Словник української мови в 11 томах