1. Словник української мови в 11 томах

мартен

МАРТЕ́Н, ч., мет.

1. род. а. Те саме, що Марте́нівська піч ( див. марте́нівський).

Домна дає чавун. Чавун іде в мартенівські печі. Мартени дають сталь (Вишня, І, 1956, 332);

Біле полум’я в мартені знову загуло на повну силу (Собко, Біле полум’я, 1952, 13).

2. род. у. Те саме, що Марте́нівська сталь ( див. марте́нівський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мартен — марте́н 1 іменник чоловічого роду піч марте́н 2 іменник чоловічого роду сталь Орфографічний словник української мови
  2. мартен — ч., мет. 1》 род. -а. Те саме, що Мартенівська піч (див. мартенівський). 2》 род. -у. Те саме, що Мартенівська сталь (див. мартенівський). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мартен — МАРТЕ́Н, ч., мет. 1. род. а. Те саме, що Марте́нівська піч (див. піч). Домна дає чавун. Чавун іде в мартенівські печі. Мартени дають сталь (Остап Вишня); Вогонь і дим пеклом зриваються із домен та мартенів і могутньою хмарою висять над гамарнею (Б. Словник української мови у 20 томах
  4. мартен — (-а) ч.; нарк. Випарювання рідини. ПСУМС, 43. Словник жарґонної лексики української мови
  5. мартен — марте́н полуменева піч, де чавун і сталевий брухт переплавляють на сталь. Від прізвища французького металурга П. Мартена. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. Мартен — (Martin) Франк, 1890-1974, швейцарський композитор; додекафоніст; у творчості елементи неоромантизму та імпресіонізму; ораторія (Голгофа), опери (Буря), концерти, твори для оркестру, камерні твори. Універсальний словник-енциклопедія