1. Словник української мови у 20 томах

марудно

МАРУ́ДНО.

Присл. до мару́дний.

Довго і марудно тяглося спочатку вивантаження ящиків (Іван Ле);

Щораз До гніву більшого ішло та до образ, – Аж от у натовпі, що сварку тяг марудно, З'явилась, ніби стовп, рапіра обоюдна (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича);

Я перекидав з нудьгою байдужим зором по розгарячених обличчях і нишпорив ним марудно по запорошених спинах (Б.-І. Антонич);

Можна створити механізм для прискорення інтелектуальних операцій, які марудно виконувати людині (О. Бердник);

// у знач. пред.

[Пріська:] Щось у мене поперек пониває і в сон ніби клонить. Зранку чогось марудно мені (С. Васильченко);

Ніби не що й сталось, а навіть і на роботі чомусь Віруньці було марудно (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. марудно — мару́дно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. марудно — див. тривожно Словник синонімів Вусика
  3. марудно — Присл. до марудний. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. марудно — МАРУ́ДНО. Присл. до мару́дний. Довго і марудно тяглося спочатку вивантаження ящиків (Ле, Клен. лист, 1960, 196); Щораз До гніву більшого ішло та до образ, — Аж от у натовпі, що сварку тяг марудно, З’явилась, ніби стовп, рапіра обоюдна (Міцк. Словник української мови в 11 томах
  5. марудно — Мару́дно нар. Копотливо, медленно, мѣшкотно. Словник української мови Грінченка