1. Словник української мови в 11 томах

марудно

МАРУ́ДНО. Присл. до мару́дний.

Довго і марудно тяглося спочатку вивантаження ящиків (Ле, Клен. лист, 1960, 196);

Щораз До гніву більшого ішло та до образ, — Аж от у натовпі, що сварку тяг марудно, З’явилась, ніби стовп, рапіра обоюдна (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 219);

// у знач. присудк. сл.

[Пріська:] Щось у мене поперек пониває і в сон ніби клонить. Зранку чогось марудно мені (Вас., III, 1960, 77).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. марудно — мару́дно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. марудно — див. тривожно Словник синонімів Вусика
  3. марудно — Присл. до марудний. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. марудно — МАРУ́ДНО. Присл. до мару́дний. Довго і марудно тяглося спочатку вивантаження ящиків (Іван Ле); Щораз До гніву більшого ішло та до образ, – Аж от у натовпі, що сварку тяг марудно, З'явилась, ніби стовп, рапіра обоюдна (М. Рильський, пер. з тв. Словник української мови у 20 томах
  5. марудно — Мару́дно нар. Копотливо, медленно, мѣшкотно. Словник української мови Грінченка