мархур
МАРХУ́Р, а, ч.
Гвинторогий козел – найбільший і найсильніший з усіх диких козлів; водиться в горах Туркменістану, Афганістану, Пакистану та Індії.
Мархур може підійматися по стрімких скелях, щоб поласувати ніжним листям дерев (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мархур — -а, ч. Парнокопита тварина роду козлів. Великий тлумачний словник сучасної мови