мархур
марху́р
-а, ч.
Парнокопита тварина роду козлів.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мархур — МАРХУ́Р, а, ч. Гвинторогий козел – найбільший і найсильніший з усіх диких козлів; водиться в горах Туркменістану, Афганістану, Пакистану та Індії. Мархур може підійматися по стрімких скелях, щоб поласувати ніжним листям дерев (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах