1. Словник української мови у 20 томах

маршувати

МАРШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.

Те саме, що марширува́ти.

Маршував хлопчина браво (С. Воскрекасенко);

І втікачі, і кіннота проскочили, оминаючи колону, а рота, не зупиняючись, маршувала далі (Д. Білий);

Ми маршували через фойє колоною по двоє і вертіли головами на всі можливі боки (Ю. Андрухович);

Ольга зосереджено маршувала вулицею (Я. Качура);

Він маршував алеєю до озера (Любко Дереш).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. маршувати — маршува́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. маршувати — (іти маршем) г. маширувати, сов. марширувати; Ж. іти, ходити. Словник синонімів Караванського
  3. маршувати — -ую, -уєш, недок., рідко. Те саме, що марширувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. маршувати — Крокувати, викроковувати, викрокувати, повикроковувати, закроковувати, закрокувати, покроковувати, покрокувати, прокроковувати, прокрокувати, скроковувати, скрокувати, іти, йти, ходити, виходити, вийти, повиходити, відходити, відійти, повідходити... Словник чужослів Павло Штепа
  5. маршувати — ІТИ́ (ЙТИ) (роблячи кроки, пересуватися в просторі), ПРОСТУВА́ТИ, ПРЯМУВА́ТИ, СТУПА́ТИ, МАНДРУВА́ТИ розм., ТО́ПАТИ розм., ТУПЦЮВА́ТИ розм., ТУ́ПЦЯТИ розм., ТУ́ПАТИ розм., ГРЯСТИ́ уроч., поет., ПОСТУПА́ТИСЯ розм., ПОСТУПА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
  6. маршувати — Маршува́ти, -шу́ю, -шу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. маршувати — МАРШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., рідко. Те саме, що марширува́ти. Маршував хлопчина браво (Воскр., Взагалі.., 1948, 12); Ольга зосереджено маршувала вулицею (Кач., II, 1958, 38). Словник української мови в 11 томах
  8. маршувати — Маршува́ти, -шую, -єш гл. Маршировать. КС. 1882. V. 353. Словник української мови Грінченка