маслак
МАСЛА́К, а́, ч.
Велика кістка людини або тварини (переважно стегнова).
Кати вінчанні [вінчані], Мов пси голодні за маслак, Гризуться знову (Т. Шевченко);
На пісках у Біляях і поблизу Крутого Яру помітні ознаки стародавнього житла або військового стану: печища, череп'я та маслаки, кутасті кінці стріл (А. Кащенко);
Саксонці били в щити й кричали од щастя. Вночі сиділи коло вогню, обтинали ножами смачну печеню, жерли, рикали, запускали один в одного обгризеними маслаками (П. Загребельний);
// Кістка, що випинається з-під шкіри.
Більшість із них були в самій білизні. Вона, як пластир, облипала їх укриті струп'ям, гострі, випнуті маслаки (І. Микитенко);
Ніби не на своєї бригади дворище попав .. По коневі знати – худий-худий, самі маслаки (А. Головко);
Черевний тиф, туберкульоз і жовтуха перетворили її дужого вродливого сина на чорний лантух з маслаками, в якому ледве тліла іскра життя (Л. Первомайський);
[Панько:] Ти, як цвіт той, вся налита – у мене ж самі маслаки... (М. Куліш).
Значення в інших словниках
- маслак — масла́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- маслак — див. КІСТКА. Словник синонімів Караванського
- маслак — -а, ч. Велика кістка людини або тварини (перев. стегнова). || Кістка, що випинається з-під шкіри. Великий тлумачний словник сучасної мови
- маслак — ла́нтух (мішо́к) із кістка́ми (з маслака́ми), ірон. Дуже худа, виснажена людина. Черевний тиф, туберкульоз і жовтуха перетворили її дужого, вродливого сина на чорний лантух з маслаками, в якому ледве тліла іскра життя (Л. Первомайський). Фразеологічний словник української мови
- маслак — КІ́СТКА (тверде утворення в тілі людини й тварини), КІСТЬ, КОСТОМА́ХА зневажл.; МАСЛА́К (МАСЛЯ́К) (перев. стегнове утворення або таке, що випинається з-під шкіри). Словник синонімів української мови
- маслак — Масла́к, -ка́; -лаки́, -кі́в (кістка) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- маслак — МАСЛА́К, а, ч. Велика кістка людини або тварини (переважно стегнова). Кати вінчанні, Мов пси голодні за маслак, Гризуться знову (Шевч. Словник української мови в 11 томах
- маслак — Маслак, -ка м. Кость. Хоч рябо на виду, так маслаки до ладу. Ном. № 7313. Полапають його за бок: чи багато поросло сала; як до маслака долапають, то значить худий. Драг. 2. ум. маслачо́к. Словник української мови Грінченка