1. Фразеологічний словник української мови

маслак

ла́нтух (мішо́к) із кістка́ми (з маслака́ми), ірон. Дуже худа, виснажена людина. Черевний тиф, туберкульоз і жовтуха перетворили її дужого, вродливого сина на чорний лантух з маслаками, в якому ледве тліла іскра життя (Л. Первомайський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. маслак — масла́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. маслак — див. КІСТКА. Словник синонімів Караванського
  3. маслак — -а, ч. Велика кістка людини або тварини (перев. стегнова). || Кістка, що випинається з-під шкіри. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. маслак — МАСЛА́К, а́, ч. Велика кістка людини або тварини (переважно стегнова). Кати вінчанні [вінчані], Мов пси голодні за маслак, Гризуться знову (Т. Словник української мови у 20 томах
  5. маслак — КІ́СТКА (тверде утворення в тілі людини й тварини), КІСТЬ, КОСТОМА́ХА зневажл.; МАСЛА́К (МАСЛЯ́К) (перев. стегнове утворення або таке, що випинається з-під шкіри). Словник синонімів української мови
  6. маслак — Масла́к, -ка́; -лаки́, -кі́в (кістка) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. маслак — МАСЛА́К, а, ч. Велика кістка людини або тварини (переважно стегнова). Кати вінчанні, Мов пси голодні за маслак, Гризуться знову (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  8. маслак — Маслак, -ка м. Кость. Хоч рябо на виду, так маслаки до ладу. Ном. № 7313. Полапають його за бок: чи багато поросло сала; як до маслака долапають, то значить худий. Драг. 2. ум. маслачо́к. Словник української мови Грінченка