маслюк
МАСЛЮ́К, а́, ч.
Їстівний гриб з опуклою жовто-бурою шапкою, покритою липким слизом.
Хай запахнуть тонко Маслюки жовтаві, І з-під дуба гляне боровик (Л. Забашта);
– Я шукав сироїжки і ма... маслюки... Щось гуде... Я присів... Воно ближче (О. Бердник);
Вони двічі ходили з дідом Олексою по маслюки й приносили їх повнісінькі кошики (Ю. Мушкетик);
* У порівн. То справді була княгиня Ольга: всенька в чорній жалобі од голови до п'ят, стара та зморшкувата, наче сушений проти сонця гриб-маслюк (І. Білик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- маслюк — маслю́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- маслюк — -а, ч. Їстівний гриб з опуклою жовто-бурою шапкою, покритою липким слизом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- маслюк — Шапинковий гриб класу базидіоміцетів; поширений у лісах помірного клімату пн. півкулі; утворює симбіоз із хвойними деревами; в Україні понад 10 видів, напр., м. звичайний, м. зернистий, м. слизький, м. модриновий; їстівний. Універсальний словник-енциклопедія
- маслюк — МАСЛЮ́К, а́, ч. Їстівний гриб з опуклою жовто-бурою шапкою, покритою липким слизом. Хай запахнуть тонко Маслюки жовтаві, І з-під дуба гляне боровик (Забашта, Квіт.., 1960, 76); У молодому сосняку.. після дощу рясно виростають ніжні блискучі маслюки (Наука.., 10, 1962, 46). Словник української мови в 11 томах
- маслюк — Маслю́к, -ка м. = масляк 1 и 2. Словник української мови Грінченка