мастиф
МАСТИ́Ф, а, ч.
Старовинна англійська порода сторожевих собак, схожих на дога.
Швидше за все [Михайло Іванович] неодружений, можливо, кулінар і точно затятий скептик, невразливий до жіночих чар. Обов'язково має мастифа, у крайньому випадку французького бульдога (Н. Сняданко).
△ (1) Неаполіта́нський масти́ф – те саме, що Масти́но-наполета́но.
Породу найчастіше використовують як сторожового собаку. Але мастіф може бути й незамінним другом та відмінним захисником (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мастиф — масти́ф іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- мастиф — -а, ч. Старовинна англійська порода сторожових собак, а також собака цієї породи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мастиф — Одна з найважчих собак (вага понад 115 кг) з характерною вел. квадратною головою і тупою широкою мордою; шерсть коротка, забарвлення рудувате, попелясте або жовтувате; морда, вуха й ніс — чорні; м. неаполітанський. Універсальний словник-енциклопедія