1. Словник української мови у 20 томах

мастихін

МАСТИХІ́Н, а, ч., спец.

Вузька лопаточка, ніж, якими художники користуються для розтирання фарб, згладжування мазків фарби тощо; шпатель.

Лисиця відклала пензель і взялася за мастихін: такий пейзаж треба виліплювати чистою фарбою! (І. Роздобудько);

Цей ніж називається мастихін, ним розтирають фарби та чистять палітру (В. Бойченко, пер. з тв. Р. Стівенсона).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мастихін — мастихі́н іменник чоловічого роду ніж для розтирання фарб Орфографічний словник української мови
  2. мастихін — -а, ч., спец. Вузька лопаточка, ніж, якими художники користуються для розтирання фарб, згладжування мазків фарби тощо; шпатель. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мастихін — мастихі́н (від грец. μαστίχη – жувальна смілка) інструмент, що його застосовують у живопису для розтирання й накладання на полотно фарб та чищення палітри. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. мастихін — ШПА́ТЕЛЬ (інструмент живописця у вигляді вузької лопаточки), МАСТИХІ́Н. Словник синонімів української мови
  5. мастихін — МАСТИХІ́Н, а, ч., спец. Вузька лопаточка, ніж, якими художники користуються для розтирання фарб, згладжування мазків фарби тощо; шпатель. Техніка живопису мастихіном стає тепер основною у Павла Матвійовича [Горобця] (Мист., 1, 1965, 38). Словник української мови в 11 томах