масткий
МАСТКИ́Й, а́, е́.
Покритий, змазаний шаром жиру.
До Зоні стала ходити .. Зонина ровесниця, чорнява, повновида, з таким “противним” блискучим, мастким волоссям (Леся Українка);
// Який добре змащує (у 1 знач.).
Крем має бути мастким і жирним, щоб коржі добре просякли (з наук.-попул. літ.);
// перен. Густий, лискучий, як масло, жир.
Його чоботи зачепили за щось тверде, шапка злетіла з голови, а руки аж по лікті пірнули в мастку грязюку (Юліан Опільський);
А село міцно впилося ярів та пригірків. Кліщем вгризлося у масткий чорнозем й накрилося стріхами та садами (У. Самчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- масткий — мастки́й прикметник Орфографічний словник української мови
- масткий — -а, -е. Покритий, змазаний шаром жиру. || Який добре змащує (у 1 знач.). || перен. Густий, лискучий, як масло, жир. Великий тлумачний словник сучасної мови
- масткий — ЖИ́РНИЙ (який містить багато жиру; забруднений жиром; укритий шаром жиру), МАСНИ́Й, СИ́ТИЙ рідше; МАСТКИ́Й (просякнутий жиром). Жирна баранина; Жирні плями; Масні пальці; Масний борщ; На столі з'явилася пахуча гречана каша з молоком ситим (Г. Словник синонімів української мови
- масткий — Мастки́й, -ка́, -ке́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- масткий — МАСТКИ́Й, а́, е́. Покритий, змазаний шаром жиру. До Зоні стала ходити.. Зонина ровесниця, чорнява, повновида, з таким "противним" блискучим, мастким волоссям (Л. Укр., III, 1952, 656); // Який добре змащує (у 1 знач.). Словник української мови в 11 томах