1. Словник української мови у 20 томах

матерія

МАТЕ́РІЯ, ї, ж.

1. тільки одн., філос. Об'єктивна реальність, що існує поза людською свідомістю й незалежно від неї.

Одно лиш вічне без початку й кінця, Живе і сильне, – се є матерія (І. Франко);

Це нічого, що всі існують окремо, кожен по собі, є щось єдине, спільне поза матерією, часом, простором (В. Дрозд).

2. тільки одн. Те, з чого складаються всі тіла в природі; речовина.

Лисиці, леви, ластівки і люди, зеленої зорі черва і листя матерії законам піддані незмінним (Б.-І. Антонич);

[Кречет:] Коли життєве коло закінчується нормально і розпад матерії іде природно, то почуття страху зникає і людина спокійно чекає кінця (О. Корнійчук);

В місцях великого скупчення матерії були присутні сильні збурення вакууму (О. Авраменко, В. Авраменко);

Річ дуже ймовірна, що жива матерія буде, зрештою штучно створена (з наук.-попул. літ.).

3. перен., розм. Предмет розмови; тема.

Та коли нашому авторові не щастить з матеріями високими, то, може, йому більше пощастить у змалюванні сцен із щоденного життя (І. Франко);

[Руфін:] Мій гостю, щоб тебе не дратувати, волію я розмову залишити про сі матерії (Леся Українка);

[Горлов:] Ну, редактор вискочив із статтею, як той Пилип з конопель. Для нього це [радіозв'язок] темна матерія (О. Корнійчук).

4. тільки одн., розм. Те саме, що ткани́на 1; матеріал (у 3 знач.).

Так кравець крає, як матерії стає (П. Чубинський);

Ввечері Кайдашиха привезла Мотрі з ярмарку хустку і матерії на спідницю (І. Нечуй-Левицький);

Звідкілясь тягли шматки брудної матерії, далебі – рештки риз і ряс (І. Багряний);

Вона тримала в руках якусь матерію, готуючись приміряти (Б. Антоненко-Давидович);

– Вона [важка індустрія] всьому голова. Будуть у нас машини – буде й матерія (Григорій Тютюнник).

5. тільки одн., спец. Гнійні виділення; гній (у 1 знач.).

Віспяна матерія.

△ Шотла́ндська ткани́на (мате́рія) див. ткани́на.

◇ (1) Висо́кі мате́рії:

а) складні для розуміння поняття.

– Та що ж це з вами сталось таке, Лука Семеновичу? То ви б наввипередки бігали, то вам об високих матеріях балакати хочеться? (Панас Мирний);

– Ти говориш так, ніби справді розумієшся на хімії .. Тобі ще рано судити про такі високі матерії (В. Собко);

б) незвичайні, небуденні теми розмов.

Тільки вони [Явдоха] трохи прості. Якби вони були ученіші, щоб часом з ними можна і об високих матеріях побалакати (Панас Мирний);

Став і почав розвивати високі матерії про те, яким можна було б проектувати цей вузол... (М. Білкун).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. матерія — мате́рія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. матерія — філ. об'єктивна реальність; речовина; (розмови) тема; ПОБ. тканина, матеріял; (у виразці) гній. Словник синонімів Караванського
  3. матерія — -ї, ж. 1》 тільки одн.Об'єктивна реальність, що існує поза людською свідомістю й незалежно від неї. 2》 тільки одн. Те, з чого складаються всі тіла в природі; речовина, поле. 3》 перен., розм. Предмет розмови; тема. 4》 розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. матерія — 1. тканина, тканка, тканинка, тканинонька, тканиночка 2. речовина 3. (мед.) гній Словник чужослів Павло Штепа
  5. матерія — мате́рія крав. тканина (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. матерія — мате́рія (від лат. materia – речовина) 1. Об’єктивна реальність, яка дана людині у відчуттях її, яка копіюється, фотографується, відображується нашими відчуттями, існуючи незалежно від них. 2. Тканина. 3. Переносно – предмет бесіди, міркувань (напр., говорити про високі матерії). Словник іншомовних слів Мельничука
  7. матерія — I філософське поняття, яке означає: сутнісний елемент конкретного буття, що є обґрунтуванням і субстратом змін (Арістотель, св. Тома з Аквіну); тілесність, протилежність духові (платонівська традиція)... Універсальний словник-енциклопедія
  8. матерія — висо́кі мате́рії. Складні для розуміння поняття. — Та що ж це з вами сталось таке, Лука Семеновичу? То ви б наввипередки бігали, то вам об високих матеріях балакати хочеться? (Панас Мирний); — Ти говориш так, ніби справді розумієшся на хімії .. Фразеологічний словник української мови
  9. матерія — МАТЕРІЯ (лат. materia — речовина) — категорія для означення об'єктивної реальності, незалежного від свідомості буття; в історії філософії ця категорія мала різний зміст. Початкові неоднозначні уявлення про М. як речовину (вода, повітря, вогонь і т.п. Філософський енциклопедичний словник
  10. матерія — БУТТЯ́ філос. (об'єктивна реальність, що існує незалежно від свідомості і поза нею), МАТЕ́РІЯ філос. Одно лиш вічне без початку й кінця, Живе і сильне, — се є матерія (І. Франко). ГНІЙ (рідина, що утворюється внаслідок гнійного запалення), МАТЕ́РІЯ спец. Словник синонімів української мови
  11. матерія — Мате́рія, -рії, -рією; -те́рії, -рій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. матерія — МАТЕ́РІЯ, ї, ж. 1. тільки одн. Об’єктивна реальність, що існує поза людською свідомістю й незалежно від неї. Матерія є філософська категорія для означення об’єктивної реальності, яка дана людині у відчуттях її, яка копіюється, фотографується... Словник української мови в 11 томах