матюк
МАТЮ́К, а́, ч., розм.
Вульгарна лайка (звичайно з образливо вжитим словом мати).
Він стає людиною. Поволі забуває матюки, переходить на рідну мову (У. Самчук);
Через мить вода вирвала .. у нього люльку із зубів і змила з голови бриля. – Переймай! – загорланив він, вигрібаючись із води, кленучи дідів, прадідів і прапращурів таким матюком, що аж верби поприщулялися (Григорій Тютюнник);
Головним двигуном будови і цього разу виявляється горілка, щоправда, підсилена горловими прорабськими матюками (Ю. Андрухович);
Гори заповнюють душу, а матюки, як дренажні стоки, виносять увесь негатив назовні (Любко Дереш).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- матюк — матю́к іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
- матюк — -а, ч., розм. Вульгарна лайка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- матюк — Московізм Словник чужослів Павло Штепа
- матюк — ЛА́ЙКА (образливе, принизливе слово), СВА́РКА, ПРОКЛІ́Н (ПРОКЛЬО́Н рідше), ПРОКЛЯ́ТТЯ (з лиховісним побажанням); МАТЮ́К розм. (звич. з образливим ужитком слова "мати"). Саламур — зовсім не лайка, нічого в цьому образливого не бачу (О. Словник синонімів української мови
- матюк — МАТЮ́К, а́, ч., розм. Вульгарна лайка (звичайно з образливо вжитим словом мати). Через мить вода вирвала.. у нього люльку із зубів і змила з голови бриля. — Переймай!... Словник української мови в 11 томах
- матюк — Матю́к, -ка м. Брань въ мать. матюки гнути. Ругаться по матери. Словник української мови Грінченка