матюк

МАТЮ́К, а́, ч., розм. Вульгарна лайка (звичайно з образливо вжитим словом мати).

Через мить вода вирвала.. у нього люльку із зубів і змила з голови бриля. — Переймай! — загорланив він, вигрібаючись із води, кленучи дідів, прадідів і прапращурів таким матюком, що аж верби поприщулялися (Тют., Вир, 1964, 227).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. матюк — матю́к іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. матюк — -а, ч., розм. Вульгарна лайка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. матюк — Московізм Словник чужослів Павло Штепа
  4. матюк — МАТЮ́К, а́, ч., розм. Вульгарна лайка (звичайно з образливо вжитим словом мати). Він стає людиною. Поволі забуває матюки, переходить на рідну мову (У. Самчук); Через мить вода вирвала .. у нього люльку із зубів і змила з голови бриля. – Переймай!... Словник української мови у 20 томах
  5. матюк — ЛА́ЙКА (образливе, принизливе слово), СВА́РКА, ПРОКЛІ́Н (ПРОКЛЬО́Н рідше), ПРОКЛЯ́ТТЯ (з лиховісним побажанням); МАТЮ́К розм. (звич. з образливим ужитком слова "мати"). Саламур — зовсім не лайка, нічого в цьому образливого не бачу (О. Словник синонімів української мови
  6. матюк — Матю́к, -ка м. Брань въ мать. матюки гнути. Ругаться по матери. Словник української мови Грінченка