матюкати
МАТЮКА́ТИ, аю, аєш, недок., перех., розм. Лаяти когось матюками.
Де не взявся рудий бичок Мина.., відчинивши хвіртку отими рогами, що так засвербіли, і — гуру до Захарка! А той тоді почав матюкати проклятого Мину (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 480);
В садку заступом копає Огир, блідий, а він [Матюха] ще наганом по підбіччю. Ворушись, товстопузий — і матюкає... (Андрій Головко, II, 1957, 46).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- матюкати — матюка́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- матюкати — див. лаяти Словник синонімів Вусика
- матюкати — -аю, -аєш, недок., перех., розм. Лаяти когось матюками. Великий тлумачний словник сучасної мови
- матюкати — МАТЮКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., кого, що, розм. Лаяти когось матюками. Де не взявся рудий бичок Мина.., відчинивши хвіртку отими рогами, що так засвербіли, і – гуру до Захарка! А той тоді почав матюкати проклятого Мину (О. Словник української мови у 20 томах
- матюкати — ЛА́ЯТИ (обзивати кого-небудь образливими словами), ЛА́ЯТИСЯ, ОБЗИВА́ТИ, СВАРИ́ТИ, СВАРИ́ТИСЯ, ПРОКЛИНА́ТИ, ПАПЛЮ́ЖИТИ, КЛЯ́СТИ́ розм., НАБИРА́ТИ розм., УЗИВА́ТИ (ВЗИВА́ТИ) розм., ШПЕ́ТИТИ розм., ХРЕСТИ́ТИ розм., ВИ́СПОВІДАТИ, ШЕРСТИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови