1. Словник української мови у 20 томах

матюкати

МАТЮКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., кого, що, розм.

Лаяти когось матюками.

Де не взявся рудий бичок Мина.., відчинивши хвіртку отими рогами, що так засвербіли, і – гуру до Захарка! А той тоді почав матюкати проклятого Мину (О. Довженко);

В садку заступом копає Огир, блідий, а він [Матюха] ще наганом по підбіччю. Ворушись, товстопузий – і матюкає... (А. Головко);

Кохан чув, як вони поверталися назад, перемовляючись і матюкаючи його на всі лади (А. Кокотюха).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. матюкати — матюка́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. матюкати — див. лаяти Словник синонімів Вусика
  3. матюкати — -аю, -аєш, недок., перех., розм. Лаяти когось матюками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. матюкати — ЛА́ЯТИ (обзивати кого-небудь образливими словами), ЛА́ЯТИСЯ, ОБЗИВА́ТИ, СВАРИ́ТИ, СВАРИ́ТИСЯ, ПРОКЛИНА́ТИ, ПАПЛЮ́ЖИТИ, КЛЯ́СТИ́ розм., НАБИРА́ТИ розм., УЗИВА́ТИ (ВЗИВА́ТИ) розм., ШПЕ́ТИТИ розм., ХРЕСТИ́ТИ розм., ВИ́СПОВІДАТИ, ШЕРСТИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. матюкати — МАТЮКА́ТИ, аю, аєш, недок., перех., розм. Лаяти когось матюками. Де не взявся рудий бичок Мина.., відчинивши хвіртку отими рогами, що так засвербіли, і — гуру до Захарка!... Словник української мови в 11 томах