1. Словник української мови в 11 томах

матчин

МА́ТЧИН, а, е.

1. Прикм. до ма́тка¹1.

— Ви, бояри, підете дальше, до самого матчиного леговища! (Фр., VI, 1951, 13).

2. діал. Прикм. до ма́тка¹ 2; належний матері.

[Явдоха:] Свята земле, рідна земле! І батькові, і матчині ніженьки по тобі ходили, і кісточки ти їх прийняла до себе… (К.-Карий, II, 1960, 135).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. матчин — ма́тчин прикметник від: ма́тка — мати Орфографічний словник української мови
  2. матчин — -а, -е. 1》 Прикм. до матка I 1). 2》 діал. Прикм. до матка I 2); належний матері. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. матчин — МА́ТЧИН, а, е. 1. Прикм. до ма́тка¹ 1. – Ви, бояри, підете дальше, до самого матчиного леговища! (І. Франко). 2. діал. Прикм. до ма́тка¹ 2; належний матері. Словник української мови у 20 томах
  4. матчин — Ма́тчин, -на, -не (від ма́тка) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. матчин — Матчин, -на, -не = материн. Коли б нас, браття, могла отцева й матчина молитва відсіля визволяти. Дума. Тобі уся матчина худоба досталась. О. 1862. VIII. 8. Словник української мови Грінченка