матюччя

МАТЮ́ЧЧЯ, я, с., прост.

Збірн. до матю́к.

Згадаймо .. ледь не уклінні вияви любові тих, хто ще вчора вимагав відставки, хто буквально обпльовував Вас і ледь не крив матюччям (Б. Олійник);

А Ласун нічого і нікого не боявся. Лише Дахновцеве матюччя надокучило йому, і одного осіннього вечора вирішив провчити (В. Дрозд);

На Батькову ж думку, виходило так, що найвульгарніший – немаєтний клас, пролетарі. Бо, крім матюччя, ці люди не мають нічого іншого, щоб утвердитися в житті, в навколишньому середовищі (О. Шугай);

З рота, що вихлюпував матюччя, тьмяно блищали могутні золоті фікси (А. Кокотюха).