матюшник

МАТЮ́ШНИК, а, ч., зневажл.

Той, хто матюкається.

“Ти хоч раз у житті вилаявся?” – цікавився балагула й матюшник комроти (А. Дімаров).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me