1. Словник української мови у 20 томах

махляр

МАХЛЯ́Р, а́, ч., розм.

Те саме, що шахра́й.

Є такі махляри, що не тільки таскають гроші з кишень, а й роблять їх (Сл. Б. Грінченка);

Гйотль, що звик мати справу здебільшого з кримінальними злочинцями.., сподівався й тут спіткати типових махлярів з чорного ринку (П. Загребельний);

Коли звіз у долину сир, дочувся, що родак його махляр і конокрад, і зараз сидить у темниці в Хусті (М. Дочинець).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. махляр — махля́р іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. махляр — див. ШАХРАЙ. Словник синонімів Караванського
  3. махляр — див. брехливий Словник синонімів Вусика
  4. махляр — -а, ч., розм. Те саме, що шахрай. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. махляр — ШАХРА́Й (хитра, спритна й нечесна в своїх учинках людина), КРУТІ́Й, АФЕРИ́СТ, МАХЛЯ́Р розм., ЖУК розм., ПЛУТЯ́ГА розм., КОМБІНА́ТОР ірон., жарт., КРУТА́Р діал., КРЮЧКОДЕ́Р заст. Словник синонімів української мови
  6. махляр — Махля́р, -ра́, -ре́ві, -ре́м; -лярі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. махляр — МАХЛЯ́Р, а́, ч., розм. Те саме, що шахра́й. Є такі махляри, що не тільки таскають гроші з кишень, а й роблять їх (Сл. Гр.); Гйотль, що звик мати справу здебільшого з кримінальними злочинцями.., сподівався й тут спіткати типових махлярів з чорного ринку (Загреб., Європа 45, 1959, 203). Словник української мови в 11 томах
  8. махляр — Махля́р, -ра м. Плутъ, мошенникъ. Та воно мать є такі махляри, що не тільки таскають гроші з кишень, а й роблять їх. Лебед. у. Словник української мови Грінченка