махляр

ШАХРА́Й (хитра, спритна й нечесна в своїх учинках людина), КРУТІ́Й, АФЕРИ́СТ, МАХЛЯ́Р розм., ЖУК розм., ПЛУТЯ́ГА розм., КОМБІНА́ТОР ірон., жарт., КРУТА́Р діал., КРЮЧКОДЕ́Р заст.; ШАРЛАТА́Н (неук, невіглас, що видає себе за фахівця); ШУ́ЛЕР (картяр, який у грі користується нечесними прийомами). Шахраї-підрядчики одним махом відкуповувалися тут від гріхів (О. Гончар); Я віднині не крутій, Легкий хліб шукать доволі, Буду з вами, буду в полі! (С. Олійник); В цій же Карпилівці Боровець обробив таке дільце, що прославився як аферист вищої гільдії (Ю. Мельничук); Гйотль, що звик мати справу здебільшого з кримінальними злочинцями типу Рольфа Фінка, сподівався й тут спіткати типових махлярів з чорного ринку (П. Загребельний); Коли конвоїри відійшли, Андрій невдоволено пробурмотів: — Таким жукам тільки трибунал допоможе (Ю. Бедзик); (Петро:) Я не плутяга, щоб чужим добром живитись (Панас Мирний); — Ніколи б до такого не додумався! Ви — геній. Мені здавалося, ніби я комбінатор, але ви... (В. Собко); (Жандарм:) Але се одно скажу тобі, небоже: ти на крутаря не вродився (І. Франко); Він ішов з відомим крючкодером, що не раз виплутував грізного феодала від різних відповідальностей перед королівським судом (З. Тулуб); Я думав, що маю діло з чесним, правдивим купцем, а не з.. непоправним шарлатаном (І. Нечуй-Левицький); Лікарша мішає карти, як шулер перед гарячою грою (І. Ле). — Пор. 1. обма́нник, 1. пройди́світ.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. махляр — махля́р іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. махляр — див. ШАХРАЙ. Словник синонімів Караванського
  3. махляр — див. брехливий Словник синонімів Вусика
  4. махляр — -а, ч., розм. Те саме, що шахрай. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. махляр — МАХЛЯ́Р, а́, ч., розм. Те саме, що шахра́й. Є такі махляри, що не тільки таскають гроші з кишень, а й роблять їх (Сл. Б. Грінченка); Гйотль, що звик мати справу здебільшого з кримінальними злочинцями.. Словник української мови у 20 томах
  6. махляр — Махля́р, -ра́, -ре́ві, -ре́м; -лярі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. махляр — МАХЛЯ́Р, а́, ч., розм. Те саме, що шахра́й. Є такі махляри, що не тільки таскають гроші з кишень, а й роблять їх (Сл. Гр.); Гйотль, що звик мати справу здебільшого з кримінальними злочинцями.., сподівався й тут спіткати типових махлярів з чорного ринку (Загреб., Європа 45, 1959, 203). Словник української мови в 11 томах
  8. махляр — Махля́р, -ра м. Плутъ, мошенникъ. Та воно мать є такі махляри, що не тільки таскають гроші з кишень, а й роблять їх. Лебед. у. Словник української мови Грінченка