1. Словник української мови у 20 томах

мачинка

МАЧИ́НКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до мачи́на.

От і гвіздок на починок Чверть ліктя завдовжки. По три в кажду [кожну] вбий з мачинок, А менше – ні трошки (П. Гулак-Артемовський);

Підмела [Малуша], винесла кожну порошинку, ложе закрила так, що й мачинку було б видно (С. Скляренко);

* У порівн. Перед очима спустився з стелі павучок; малий, мов мачинка (В. Барка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мачинка — мачи́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. мачинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до мачина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мачинка — МАЧИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до мачи́на. От і гвіздок на починок Чверть ліктя завдовжки. По при в кажду [кожну] вбий з мачинок, А менше — ні трошки (Г.-Арт., Байки.., 1958, 72); Підмела [Малуша], винесла кожну порошинку, ложе закрила так, що й мачинку було б видно (Скл., Святослав, 1959, 110). Словник української мови в 11 томах
  4. мачинка — Мачи́на, -ни ж. = мача. ум. мачинка, мачи́ночка. О. 1861. III. Гул.-Арт. 106. Словник української мови Грінченка