мезинчик
МЕЗИ́НЧИК, а, ч., діал.
Зменш.-пестл. до мези́нець.
Не часті в мене діти були, та все вмирали, тільки мезинчик зостався (Ганна Барвінок).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мезинчик — мези́нчик іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
- мезинчик — -а, ч., діал. Зменш.-пестл. до мезинець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мезинчик — МЕЗИ́НЧИК, а, ч., діал. Зменш.-пестл. до мези́нець. Не часті в мене діти були, та все вмирали, тільки мезинчик зостався (Барв., Опов.., 1902, 431). Словник української мови в 11 томах